Каталог статей - Христинівчани - Історія Христинівщини, спортивні досягнення христинівчан, видатні христинівчани, творчість христинівчан, освіта, культура - история города Христиновки и населенных пунктов Христиновского района, спортивные достижения, известные христиновчане, творчество христиновчан, образование
Середа, 22.02.2017, 02:42
Головна Реєстрація RSS
Вітаємо Вас, Гость



Випадкове оголошення
Наше опитування
Чи подобається Вам новий дизайн сайту?
Всього відповідей: 213
Реклама
Форма входу
Логін:
Пароль:
Категорії
Рідний край [39]
Статті про наш рідний край
Наші спортивні досягнення [3]
В даній категорії розміщуються матеріали стосовно спортивного життя нашого міста та району.
Наші земляки [67]
В цьому розділі розміщуються статті про жителів нашого краю.
Творчість Христинівчан [17]
В цьму розділі розміщуються вірші та проза, написані нашими земляками.
Освіта, культура [13]
Різне [10]
Східнотрипільська культура на землях христинівщини [10]
Автор матеріалу - Петро Іванович Горохівський

Пошук
Курси валют
Ціни на паливо
Цены на бензин
Найближчі свята
Календар свят і подій
Статистика порталу
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Статистика користувачів

Сьогодні завітали

»Зареєстрованих на порталі
Всього: 921
Нових за місяць: 10
Нових за тиждень: 1
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0
» З них
Хлопців: 699
Дівчат: 222


Лічильники статистики

Яндекс.Метрика
Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 159
Показано матеріалів: 1-12
Сторінки: 1 2 3 ... 13 14 »

 Анотація

   Робота пошуковців загону «Юність» ім..Ігоря Валюка учнів 6-А класу Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 присвячена проблемі засмічення побутовими відходами зелених зон околиць м.Христинівки Черкаської області. Ця проблема є актуальною протягом багатьох років і вивчалася різними групами учнів школи у проектах :«Збережемо природу рідного краю», «Первоцвіти», «Обережно, використані батарейки». Саме наш пошуковий загін започаткував збір використаних батарейок у школі. Контейнер для них (пластикова 2л пляшка)  більше як на половину вже заповнений використаними батарейками. Учні 6-А класу через засоби масової інформації (2 місцеві газети, 2 сайти:  «Провінційне містечко»  і «Христинівчани») пропонують у відкритому листі до міської ради запровадити практику збору використаних батарейок, ламп денного світла, економламп, які містять важкі метали і ртуть, у місцях, де їх продають. Додаток 1.

Рідний край | Переглядівросмотров: 855 | Додав: admin | Дата: 03.04.2014

ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА – ЙОГО ЖИТТЯ   Готуючи цей матеріал, ми достеменно переконались у тому, що дитяче захоплення може стати справою усього життя лише за умови надійної підтримки усієї родини, а насамперед батьків.

   Серед значної кількості непересічних особистостей, якими багата Христинівська земля, героєм сьогоднішнього сюжету ми вирішили обрати підполковника Кормільцева Павла Володимировича, командира зенітного ракетного дивізіону зенітного ракетного полку, який несе бойове чергування в м.Первомайськ Миколаївської області.

   Павло Володимирович наш земляк народився 9 листопада 1974 року в с.Орадівка. У 1991 році із золотою медаллю закінчив Христинівську середню школу №2 та вступив до Житомирського вищого військового училища радіоелектроніки протиповітряної оборони. Після закінчення військового університету за 19 років служби пройшов шлях від командира взводу до командира дивізіону. У 2010 році закінчив Національний університет оборони України. Завжди на доброму рахунку у командування, має Пам’ятний нагрудний знак Командувача Повітряних сил Збройних Сил України.

Наші земляки | Переглядівросмотров: 818 | Автор: С.А. Березюк, О.В. Вусата | Додав: admin | Дата: 06.11.2013

Панцерник "Хортиця на станції Тальне (Черкащина). Вересень 1919 року   Газета "Козацький край" вирішила спробувати дослідити, який саме бронепотяг УНР брав участь у бою за станцію Христинівка, свідком якого став знаменитий поет Володимир Сосюра, тоді ще гайдамака Слобідського коша Армії УНР – артилерійську "дуель" між українським та більшовицьким панцерниками він описав у своїх спогадах.
   Були вражені, коли дізналися, що тоді, у серпні далекого 1919–го року, за Христинівку билися цілих три українські панцерники: "Запорозька Січ", "Великий Луг" і ще один, назва якого не дійшла до нашого часу у жодному з документів. Очевидно, саме той "безіменний" і горів на очах у Володимира Сосюри після прямого попадання більшовицького снаряда. Про його подальшу долю нічого не відомо – очевидно, він був остаточно знищений або захоплений ворогом у христинівському бою. А "Запорозька Січ" і "Великий Луг", проріджуючи артилерійським вогнем шеренги наступаючих більшовиків, зуміли вирватися з оточення, після чого про подальшу долю "Великого Лугу" знов–таки нічого не відомо, а "Запорозькій Січі" ще судилося славно повоювати під новим іменем – "Хортиця". Про цей панцерний залізничний потяг УНР – подальша наша розповідь…
Рідний край | Переглядівросмотров: 875 | Автор: Світлана КРАВЕЦЬ | Додав: admin | Дата: 08.01.2013

Стоять "бігборди" двометрові край дороги
З них кандидат благально дивиться на нас
І сторожихи, мов сиділки біля тяжко хворих
Сидять і це обличчя пильно стережуть весь час

Щоб часом, хтось йому та не добавив роги,
Або віслячі вуха не вчепив.
Сидять ті сторожихи край дороги,
Бо кожній з них Він гарні гроші заплатив.

Сидять вони мов на посагу наречені,
Радіють легкому своєму заробітку.
Мабуть не знають, що це з нашої кишені
Все тягнуть цю зароблену копійку.
Творчість Христинівчан | Переглядівросмотров: 993 | Додав: vital_k | Дата: 24.10.2012

Памяти Николая Лукича Голего   Из Киева пришла печальная весть – на 99-м году жизни умер Николай Лукич Голего, более 20-ти лет возглавлявший в качестве ректора Киевский институт инженеров гражданской авиации (ныне Национальный авиационный университет Украины).

   Для многих руководителей и специалистов гражданской авиации России и других государств на постсоветском пространстве имя Николая Лукича Голего наверняка хорошо известно. Ведь  именно Киевский институт инженеров гражданской авиации (КИИ ГА) был в течение многих лет основным поставщиком инженерных и командных кадров для гражданской авиации СССР. Да и в сегодняшнее рыночное время еще очень много выпускников КИИ ГА возглавляют и работают в российских авиакомпаниях, аэропортах, центрах ТОиР, в авиационной промышленности, федеральных авиационных органах.

Наші земляки | Переглядівросмотров: 1282 | Автор: Илья Вайсберг | Додав: admin | Дата: 26.09.2012

   Народився 4 жовтня 1939 року в селі Орадівка. Поет, публіцист, перекладач, історик, фольклорист. Закінчив Орадівську семирічку та Ягубецьку середню школу, філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.

   Вчителював у київській школі-інтернаті № 25, працював у редакціях газет «Вечірній Київ» і «Хрещатик», журналах «Піонерія» та «Бюлетень ВАК України», видавництвах «Дніпро» й «Молодь», апараті Спілки письменників України, міністерствах у справах національностей та міграції, у справах преси та інформації, Секретаріаті Верховної Ради.

   Член Спілки письменників України з 1973 року.

Наші земляки | Переглядівросмотров: 1993 | Автор: Соломія Зінчук | Додав: admin | Дата: 05.10.2011

   Музика – це завжди свято, а хороша музика в поєднанні з якістю та глибоким сенсом – це взагалі прекрасна річ. На святкуванні Дня незалежності Христинівчани мали змогу почути багато чудових пісень, проте «на десерт» вечора виступав особливо-цікавий рок-колектив, вже досить добре відомий у нашому місті. Гурт «Шоста палата» сформувався у 2006 році. Лідер гурту Сергій зізнається, що спочатку було дуже важко. Музиканти, за п’ять років існування гурту, мають у своєму творчому доробку вже багато власних пісень і на святі виконували лише авторські композиції. Автор слів – Романюк Максим та черкаська поетеса Оксана, музики – Сергій Гук.

   До гурту «Шоста палата» входить п’ять молодих, творчих та енергійних людей. За час існування склад гурту дещо змінювався, але зараз вже рік бачимо його стабільним. Сергій Гук, якому 24 роки, закінчив Уманське музичне училище ім.П.Д.Демуцького, а зараз працює викладачем гітари у Христинівській та Верхняцькій музичних школах.

Освіта, культура | Переглядівросмотров: 1693 | Автор: Патрікєєва Наталія | Додав: admin | Дата: 03.09.2011

Музей - Осітна   Завдання кожного з нас – це передавати наступному поколінню наші знання, наш досвід, наші традиції. Саме тому вивчення історії та патріотичне виховання таке важливе у навчальних закладах. Школа має формувати в дитині впевнену в собі та у своїй країні особистість. Кожен учень має не лише знати своє походження а й пишатися ним.

   Одним із найкращих засобів донести до молодого покоління безцінну історію є створення у школах власних музеїв.

   У невеличкій, але надзвичайно затишній Осітнянській загальноосвітній школі I-II ступенів ось уже 17 років функціонує саме такий пізнавальний народний музей. Його і невеличким назвати важко, адже він займає аж чотири тематичні зали, які знайомлять відвідувачів з різними періодами життя села Осітна. Ініціатором створення музею був тодішній колгосп «Маяк».

Освіта, культура | Переглядівросмотров: 1071 | Автор: Патрікєєва Наталія | Додав: admin | Дата: 15.08.2011

Малятко   Дитячий садочок №2 «Малятко» - прекрасна країна дитинства, де дбайливі та чуйні вихователі дають можливість сформувати у дітей систему моральних цінностей, духовного багатства, навчити любити рідну країну та місто. 

   Кожному відомо, як важливо у дошкільному закладі створити всі умови для розвитку дитини, її кругозору, допитливості, безпеки.

   Ось уже 12 років завідувачка дитячого садка №2 Кузьміна Тамара Степанівна дбає про добробут і затишок закладу. Жодна дитина не залишається без її уваги. А працівники садочку, об’єднавшись навколо мудрого керівника, створили дружній та згуртований колектив.

Освіта, культура | Переглядівросмотров: 1192 | Автор: Патрікєєва Наталія | Додав: admin | Дата: 15.08.2011

   На прекрасній Христинівській землі, серед полів та високих, старих дерев, заховалося невеличке село Мала Іванівка.

   Колись було воно живим, радісним, людним… Та сьогодні лише густі хащі обіймають його нечисленні хатинки.

   Історія села ніким не була досліджена раніше, тому при розшуку інформації виникло багато труднощів – довелося починати все з нуля. Це також виявилося дуже не простим завданням, оскільки про розвиток села могли розповісти лише її очевидці, яких залишилося вкрай мало на сьогоднішній день.

   Село відоме з початку 18-го століття. Назване воно так, очевидно, тому, що першим тут побудував хату козак Іван Булука Жовтницької сотні Чигиринського полку. Поселення було малим порівняно з навколишніми селами, то його й назвали Малою Іванівкою.

Рідний край | Переглядівросмотров: 1511 | Автор: Патрікєєва Наталія | Додав: admin | Дата: 13.08.2011

   Сучасна фізіологічна наука стверджує, що звучання імені людини активізує певні центри кори головного мозку і цим впливає на її поведінку та долю в житті, так і назви вулиць міста впливають на масову свідомість його мешканців. Існуюча в світі практика закріплення назв окремих місцевостей, урочищ, вулиць свідчить про намагання дотримуватися історизму і зберігати місцевий колорит та територіальну самобутність. Коли ж розглядаєш карту міста Христинівки, то в назві вулиць відразу помітними стають ідеологічні нашарування радянської епохи, які ніякого відношення до історії нашої держави і тим більше місцевості не мають. Назви вулиць: Куйбишева, Калініна, Кірова, Чапаєва  та подібні потребують перейменування і встановлення відповідності до історичних реалій в нашому краї. Наш край козацький, більше половини мешканців міста має глибоке козацьке коріння. Їх предки не жалкуючи життя в жорстокому протистоянні з людоловами відстояли ці землі для сьогоднішнього покоління і глибока вдячність до їх звитяги не підлягає забуттю. У нас є власна історія! В назвах вулиць повинні закарбуватись прізвища історичних постатей, які з самого початку виникнення тут поселення, доклали зусиль для утвердження Христинівщини, як домінуючого християнського осередку на Гуманщині.

Рідний край | Переглядівросмотров: 3918 | Автор: Леонід Дяченко | Додав: admin | Дата: 07.03.2011

   Ростислав Володимирович Бабійчук зробив майже неможливу кар’єру – від залізничника станції Христинівка до міністра культури Української РСР.

   Він очолював міністерство з 1956 по 1971 рік. Побачив усіх корифеїв радянської сцени. До багатьох мав найбезпосередніше відношення. Був ініціатором будівництва Палацу «Україна» і створення музично-драматичних театрів.

   Народився 1 (14) лютого 1911 року у м. Кишинів. В часи громадянської війни разом з батьком, який працював дорожнім майстром, жив на станції Умань. Особисто бачив гетьмана Скоропадського, Денікіна та Нестора Махно.

   Працювати почав на залізниці. Вже в 20 років став десятником – це щось подібне до посади виконроба. Потім старшим десятником. У 1929 році закінчив робітфак після якого Ростислава Бабійчука відразу призначили на залізничний вузол ст. Христинівка начальником будівництва електростанції.

Наші земляки | Переглядівросмотров: 1092 | Автор: Олександр Неситов | Додав: admin | Дата: 06.03.2011