Каталог статей - Христинівчани - Історія Христинівщини, спортивні досягнення христинівчан, видатні христинівчани, творчість христинівчан, освіта, культура - история города Христиновки и населенных пунктов Христиновского района, спортивные достижения, известные христиновчане, творчество христиновчан, образование
Середа, 22.02.2017, 02:42
Головна Реєстрація RSS
Вітаємо Вас, Гость



Випадкове оголошення
Наше опитування
Скільки Вам років?
Всього відповідей: 579
Реклама
Форма входу
Логін:
Пароль:
Категорії
Рідний край [39]
Статті про наш рідний край
Наші спортивні досягнення [3]
В даній категорії розміщуються матеріали стосовно спортивного життя нашого міста та району.
Наші земляки [67]
В цьому розділі розміщуються статті про жителів нашого краю.
Творчість Христинівчан [17]
В цьму розділі розміщуються вірші та проза, написані нашими земляками.
Освіта, культура [13]
Різне [10]
Східнотрипільська культура на землях христинівщини [10]
Автор матеріалу - Петро Іванович Горохівський

Пошук
Курси валют
Ціни на паливо
Цены на бензин
Найближчі свята
Календар свят і подій
Статистика порталу
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Статистика користувачів

Сьогодні завітали

»Зареєстрованих на порталі
Всього: 921
Нових за місяць: 10
Нових за тиждень: 1
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0
» З них
Хлопців: 699
Дівчат: 222


Лічильники статистики

Яндекс.Метрика
Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 159
Показано матеріалів: 25-36
Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 13 14 »


Горщики з поселення Христинівка
Східнотрипільська культура на землях христинівщини | Переглядівросмотров: 6777 | Автор: П.І. Горохівський | Додав: admin | Дата: 13.06.2010

Східнотрипільська культура на землях христинівщини | Переглядівросмотров: 2058 | Автор: П.І. Горохівський | Додав: admin | Дата: 13.06.2010

   Вперше на територію Христинівщини трипільці прийшли приблизно сім тисяч років тому. Це був період становлення нової культурно-історичної спільноти, яка отримала свій розвиток на землях сучасної Черкащини, і в першу чергу, на території нашого краю.

Східнотрипільська культура на землях христинівщини | Переглядівросмотров: 1142 | Автор: П.І. Горохівський | Додав: admin | Дата: 13.06.2010

   Матеріалу, який би дав можливість реконструювати суспільний устрій на території сучасної Христинівщини практично нема. Могильники відсутні взагалі, а поселення надзвичайно слабо досліджені.

   Лише за поселеннями і житлами, приналежністю їх до певних типів пам’яток східнотрипільської культури можна досить приблизно скласти уяву про соціальну структуру давніх поселенців. На думку окремих дослідників певну інформацію про суспільний устрій дає система орнаментування посуду. Зокрема, вчений М. Чмихав вважав, що ,,космічний символізм орнаменту наголошує на наявності космічної моделі, що виникла за подібністю до стабільної людської організації”. Відповідно, посуд з однорідним орнаментом що був характерний для до трипільських спільнот, відповідав взаєминам рівності первісного суспільства, а виділення домінуючого елемента орнаменту, який символізував сонце-небо-всесвіт, що характерно для трипільського посуду, засвідчувало соціальне розшарування спільноти.

Східнотрипільська культура на землях христинівщини | Переглядівросмотров: 2706 | Автор: І.П. Горохівський | Додав: admin | Дата: 13.06.2010

   Народився 30 червня 1939 р. у м. Христинівці Черкаської області. Його батько Варфоломій Миколайович (1904-1951) був робітником; мати Марія Семенівна (1909-1988) працювала робітницею радгоспу. Дружина Анатолія Варфоломійовича Валентина Андріївна (1941-2008) була біологом. Має сина Тараса (1975 р.н.) – спеціаліст з зовнішньоекономічних зв’язків та дочку Людмилу (1964) – за фахом філолог.

Наші земляки | Переглядівросмотров: 1386 | Додав: Неш | Дата: 12.06.2010


Керамічне виробництво

   Особливу увагу дослідників трипільської культури притягає кераміка. Адже посуд є яскравою етнографічною ознакою будь-якої культурно-історичної спільноти (археологічної культури) ще з епохи неоліту. Саме звичайні черепки, а іноді й цілі посудини, дають археологам першу інформацію, пам’ятки якої культури вони досліджують. Вчені в першу чергу звертають увагу на спосіб орнаментації, форму посудини, "тісто”, з якого її ліпили, на наявні домішки в глині тощо.

Східнотрипільська культура на землях христинівщини | Переглядівросмотров: 3185 | Автор: П.І. Горохівський | Додав: admin | Дата: 23.05.2010


Природно-кліматичні умови

   Переселення східнотрипільських племен на територію сучасної Христинівщини припадає на найбільш сприятливий кліматичний період – атлантичний і початок суббореального. Учені називають його кліматичним оптимумом. За даними палеогеографів клімат атлантичного періоду був менш континентальний, ніж сучасний. Зими були м’якшими, а середньорічна температура – вищою за сучасну на 2 градуси. Протягом 150-200 днів на рік середньодобова температура сягала вище + 10 градусів за Цельсієм, 150-240 днів були безморозними, 130-140 днів – з опадами. Середній річний рівень опадів становить 460-600 мм., що було значно вище від сучасної кількості опадів. Переважали західні, північні та північно-західні вітри [19, 16]

Східнотрипільська культура на землях христинівщини | Переглядівросмотров: 4225 | Автор: П.І. Горохівський | Додав: admin | Дата: 23.05.2010

Мазурик Микола Павлович
Вірші зі збірки «Хороми душі»,
що  видана в м.Монастирище 2007 року

Творчість Христинівчан | Переглядівросмотров: 1448 | Автор: М.П. Мазурик | Додав: admin | Дата: 23.05.2010

Мазурик Микола Павлович
Вірші зі збірки «Хороми душі»,
що  видана в м.Монастирище 2007 року

Творчість Христинівчан | Переглядівросмотров: 6514 | Автор: М.П. Мазурик | Додав: admin | Дата: 23.05.2010

   Після закінчення семирічки навчалася в Києві в залізничному технікумі. На початку війни був створений відбудовчий поїзд, який складався з 35 платформ. Працювали на відрізку Київ-Казатин. Вже в перші ж дні почався наліт на Казатин, а там стояли поїзди з пораненими, кіннотою, евакуйованими. Коли ми туди приїхали там був жах: на стовпах висіли конячі, чоловічі частини і нам довелося все це прибирати та ремонтувати залізницю. Так ми і продовжували відновлювали колії аж до того часу, коли німецькі війська вже крокували нашою землею. Пам’ятаю, було дуже страшно –  їде наш поїзд, а всюди горять скирти соломи, гудуть трактори, біжать діти, жінки і всі просять, щоб їх забрали. Та ми їхали зовсім в інші місця, і тоді доводилося пересаджувати незапланованих пасажирів на інші потяги.

Наші земляки | Переглядівросмотров: 1058 | Автор: Олександр Неситов | Додав: admin | Дата: 20.05.2010

   Воювати почав у лютому 1945 року. Закінчив школу молодших командирів (сержантський склад), потім потрапив на пересильний пункт у Житомир, звідти на Бендери, далі – Угорщина, Чехословаччина, перемогу зустрічав під Прагою. В Альпах бойові дії продовжувалися до 12 травня, поки не пригнали «Катюші». Відсвяткували перемогу, побудували табори, відпочили.

Наші земляки | Переглядівросмотров: 643 | Автор: Олександр Неситов | Додав: admin | Дата: 20.05.2010

   Коли почалася війна я навчався у ФЗО Смілянського ліспромхозу у Млієві. Одного дня зібралися грати у футбол, як почули по радіо повідомлення про початок війни. Через тиждень нас евакуювали у Донецьку область, а потім направили копати протитанкові рови. Згодом потрапили аж у Сталінград. Там працювали на заводі «Червоний Жовтень», а в березні мене викликали у військкомат та запропонували служити у парашутних військах. Так я потрапив у школу десантних військ, де навчався на радиста. Пам’ятаю, як на чужині якось почув голос жінки: «Жени корову до хати». Кинувся розпитувати звідки ця жінка – виявилось, з Теплика, а я, кажу, з Орадівки. Та і пізніше не раз зустрічав земляків.

Наші земляки | Переглядівросмотров: 627 | Автор: Олександр Неситов | Додав: admin | Дата: 20.05.2010