Христинівський боцман-підводник загиблого "Комсомольця" - Наші земляки - Каталог статей - Христинівчани
Середа, 22.02.2017, 02:42
Головна Реєстрація RSS
Вітаємо Вас, Гость



Випадкове оголошення
Наше опитування
Чи подобається Вам новий дизайн сайту?
Всього відповідей: 213
Реклама
Форма входу
Логін:
Пароль:
Категорії
Рідний край [39]
Статті про наш рідний край
Наші спортивні досягнення [3]
В даній категорії розміщуються матеріали стосовно спортивного життя нашого міста та району.
Наші земляки [67]
В цьому розділі розміщуються статті про жителів нашого краю.
Творчість Христинівчан [17]
В цьму розділі розміщуються вірші та проза, написані нашими земляками.
Освіта, культура [13]
Різне [10]
Східнотрипільська культура на землях христинівщини [10]
Автор матеріалу - Петро Іванович Горохівський

Пошук
Курси валют
Ціни на паливо
Цены на бензин
Найближчі свята
Календар свят і подій
Статистика порталу
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Статистика користувачів

Сьогодні завітали

»Зареєстрованих на порталі
Всього: 921
Нових за місяць: 10
Нових за тиждень: 1
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0
» З них
Хлопців: 699
Дівчат: 222


Лічильники статистики

Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Наші земляки

Христинівський боцман-підводник загиблого "Комсомольця"


В останньому поході атомного підводного човна "Комсомолець"
його боцманом був Володимир Ткач з Христинівщини
Фото: http://ru.wikipedia.org/

   Перед бойовим виходом в море дружина просила Володимира залишитися вдома. Чомусь щеміло серце, але чоловікові сказала тільки, що добре було б зостатися хоч раз на березі і зайнятися питанням отримання житла – якраз підійшла черга на кооператив. Той тільки усміхнувся, сказав, що займеться цим після повернення, вдягнув свій чорний із золотом мундир старшого мічмана і вийшов за двері дому – назавжди…

   Боцмана екіпаж поважав. 40-річний Володимир Ткач був справжнім "морським вовком". Народжений у Сичівці Христинівського району Черкащини, він любив безмежне море не менше, аніж рідні ліси й поля. 18–20-річні матроси-підводники мали його за батька. Звичне для військового флоту прізвисько старших мічманів – Дракон, до старшого мічмана Ткача не клеїлося, тому між собою називали його боцманом або по батькові Власовичем. Боцман невдовзі збирався йти у відставку – своє на флоті відслужив. На заміну собі готував 20-річного білоруса Ігоря Апанасевича, якого матроси прозвали на український манер – Боцманенко. У тому поході їм обом судилося загинути…

   Гордість радянського підводного флоту, атомний підводний човен К-278 (шифр "Плавник") назву "Комсомолець" отримав всього за два місяці до загибелі – під цим іменем йому судилося отримати страшну славу по всьому світові. Чудо тогочасної техніки, зроблений з титану і озброєний за останнім словом ракетами й торпедами, "Комсомолець" повертався на базу з третього бойового походу. 7 квітня 1989 року, коли субмарина вже наближалася до острова Ведмежий у Норвезькому морі, у сьомому відсіку виникла пожежа. Від чого – назавжди залишиться невідомим, вважають, що від короткого замикання. Єдиний матрос, який був у тому відсіку, згорів заживо, а по всьому проходу від кормової до носової перебірки пронеслося блакитне полум'я як з вогнемета – загорілися пари мастила. На людях горіли роби й волосся…

   Передавши радіосигнал біди, екіпаж декілька годин боровся з пожежею – спочатку під водою і далі – після спливання на поверхню. Саме боцман Ткач піднімав над кораблем після його спливання прапор – напівопущений, на знак того, що на борту є загиблі… Зрештою, усвідомивши невідворотність загибелі корабля, командир човна віддав наказ про евакуацію.

   О 17 годині 08 хвилин "Комсомолець" стрімко затонув. У крижаній воді опинилося 59 осіб. У Ткача на руці був годинник, який навіть у воді продовжував йти. Очевидці трагедії згадують, як боцман підбадьорював матросів, гукаючи їм: "Мужики, тримайтеся! О шостій підійде плавбаза!"…

   Плавбаза "Алексей Хлобыстов" підійшла о 18.20. Вона підняла на борт 30 моряків, які вижили, і 16 померлих від переохолодження. Боцмана Ткача не було ні серед одних, ні серед інших. Пізніше в списках загиблих ставитимуть помітки "предан земле" або "забран морем". Навпроти прізвища христинівця – запис "забран морем"…

   Підводний човен "Комсомолець" досі лежить на морському дні між Норвегією і Росією. Його координати знають екіпажі всіх кораблів. У цьому місці вони завжди віддають честь пам'яті загиблих моряків…

Підготував: Олександр БРАВАДА
Джерело: "Прес-Центр"

Газета "Прес Центр" №47 (279) від 24.11.2010 р.

Категорія: Наші земляки | Додав: admin (27.11.2010) | Автор: Олександр БРАВАДА
Переглядів: 1135 | Теги: історія, Христинівщина, Земляки | Рейтинг: 0.0/0